Джури пам'ятають

Гурток ДЖУРА 23-25.11.21

Виконайте завдання за посиланням

Перегляньте відео 

Зробіть розробку

Підсумковий урок з Легкої атлетики

Переглянути відео та виписати вправи

*на силу;

*координацію;

https://youtu.be/a7o-C7mg3pE 

День Гідності і Свободи

 Українці у неділю відзначають День Гідності та Свободи.

Джерело: указ президента від 13 листопада 2014 року

Деталі: Дату 21 листопада обрано не випадково – пам'ятний день засвідчує початок цього дня двох надважливих подій у новітній історії України – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності кінця 2013 та початку 2014 року.

День Гідності та Свободи став наступником Дня Свободи, що був визначений на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, він був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулись перші протестні акції у відповідь на дії тодішньої влади під керівництвом Віктора Януковича - було припинено курс на євроінтеграцію. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом скасували.

Через таке рішення Януковича українці вийшли на Євромайдан, який з часом призвів до революції та повалення проросійського режиму в країні. Загалом, у подіях Євромайдану в 2013-14 роках взяли участь 20% населення України.

З нагоди Дня Гідності і Свободи по всій Україні пройдуть меморіальні заходи – молебні, покладання квітів, у церквах служитимуть панахиди. У Києві на алеї Героїв Небесної Сотні пройде молебень і хода "Не втрачаймо гідність. Захистимо свободу", біля монумента Незалежності у центрі столиці пройде виставка "Мальована історія Майдану".

Гурток ДЖУРА 17-19.11.21

Юні гуртківці, розглядаємо тему КОЗАЦТВО

Дистанційне навчання 10.11.21 - 11.11.21

 6-А

7Г

9Г

7А

11А

Гурток "ДЖУРА" 12.11.21

 Козацькі забави та розваги.

Життя на порубіжжі Лісу і Степу, Європейської і Азіатської цивілізацій вимагало від воїнів України перебування у постійному тонусі і готовності протистояти будь-якому ворогу. Цей психофізичний тонус набувався і підтримувався різноманітними козацькими розвагами і забавами, що ними завжди славився український народ.

Козацькі забави вигадувались задля гарту найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення і різноманітні екстремальні розваги та багато інших.

Розпочнемо наш огляд козацьких забав з найвідомішої широкому загалу, а саме «лава-на-лаву».  

 

«Лава-на-лаву»

Збираються дві групи козаків, шикуються один проти одного по одному і більше рядів. Вони тримаються з товаришами праворуч і ліворуч зціпленими у лікті руками  по типу ланок ланцюга. По команді старого козака-судді дві команди атакують одна одну. Ціль – відтіснити команду суперника, повалити або розірвати її. Мета такої розваги – тренування тіла козаків і вміння протистояти ворогові гуртом. Подібною козацькою розвагою ще можна назвати перетягування канату двома групами козаків. Нерідко, задля веселощів канат перетягували над багнюкою, калюжею чи струмком, куди потрапляли переможені під загальний регіт товариства.

 

Стрибки у мішках

Ще один досить поширений вид козацьких розваг. Дострибати першим до визначеної точки і не впасти – ось що мав зробити учасник. Так тренувалась сила, витривалість, координація рухів та весь комплекс м’язів, що відповідав за їзду верхи. Останнє особливо важливе, адже ця розвага готувала козака до тривалих кінних переходів по Вкраїні. 

 

Кулачні бої

Кулачні бої були досить розповсюдженим дозвіллям в усьому світі, особливо у військовому середовищі. Козацтво не було виключенням. Так от, козацькі розваги включали в себе міряння силами шляхом натовчення писків один одному, до такої межі: першої крові, укладання на лопатки, втрати свідомості чи визнання переваги суперника. Такими поєдинками здобувалось краще володіння собою (особливо якщо забава відбувалась після чарки оковитої) і часткова психологічна готовність до вже справжнього двобою.

 

Співи й танці

Козацькі забави не виключали співи й танці. Метою було не тільки себе показати, а й тренувати голос, правильне глибоке дихання, серцево-судинну систему і опірно-руховий апарат. Викрутаси верхи на коні тренували вправність і невимушеність їзди. Вони дійшли до наших часів у знаменитих виступах кубанців.

 

Козацькі забави з бойовою зброєю

Козацька доба була особливим часом для чоловіків-воїнів України, тому козацькі забави з бойовою зброєю не були особливою рідкістю. Козаки розважались розколюванням поліняк за допомогою шабель, ними ж брились і фігурно нарізали овочі на куліш. Особливо ж вони полюбляли знімати шапки з голів товаришів за допомогою кулі з пістоля чи самопала. Важко уявити, якої витримки і вправності вимагали такі витребеньки.

 

Розвага з люлькою

Козаки дуже цінували люльку і тютюн, які подеколи вважались ціннішими за жінку. Була така козацька розвага: знайти якийсь дуже міцний тютюн (легендарний лубенський для цього підходив як найкраще) і смалити його, поки один з них не закашляється. Братчики потім довго кепкували з такого сіроманця.

 

Інтелектуальні козацькі забави

На останок варто пом’янути і своєрідні інтелектуальні козацькі забави. Сидячи по вечері біля вогнища, або перебуваючи у рейді чи на сторожі, козаки полюбляли вигадувати байки. Хто придумає найбільш смішливу і дотепну історію, той стає душею компанії і загальним улюбленцем. Таким чином, мабуть, можна було уникнути миття котлу після ситної каші.

Ось такими майстрами були козаки у питанні вигадування різноманітних забав і розваг. Це ставало у пригоді під час сірих буднів чи виснажливих військових походів, гартувало тіло і дух та сповнювало оптимізму воїнів-захисників Вітчизни. 

Гурток "ДЖУРА" 11.11.21

 Пошуково-екскурсійне заняття уміській бібліотеці 

«Діяльність видатних українських діячів»

Гурток "ДЖУРА" 10.11.21

 Культура та побут українців

Гурток "Джура" 05.11.21

 Розробити та підготуватись до презентації звичаїв та традицій українського козацтва.

Гурток "Джура" 04.11.21

 Тема. Семінар «Життя та діяльність видатних українських діячів». Зміст, сутність поняття «історична місія».

https://ru.calameo.com/read/0054468959b15ca809595

Українську історію від IX до XX ст. уособлюють 34 історичні постаті: 17 припадає на се­редньовічну і ранньомодерну добу— до кінця XVIII ст., 17 - на період XIX - середину XX ст. Наголошується, передусім, на добі кінця XIX - початку XX ст., коли, власне, викристалізову­валася модерна українська національна ідея, сформувався новий тип політичного українця, розпочався новітній національно-визвольний рух, який призвів до Української революції 1917-1920 рр. і постання нової української державності. Серед обраних діячів не лише ті, що; уособлюють національний табір, ай яскраві представники тих політичних течій, які в своїй громадсько-політичній діяльності орієнтувалися на Росію або Польщу.

План ознайомлення з історичними постатями побудовано за єдиним принципом, тобто йдеться про місце кожної особи в подіях певної історичної епохи, внесок у культурне й гро­мадське українське життя під політичним кутом зору.

Володимир Великий - правитель князівської держави

Норманська еліта і слов'янська людність. Київська феодальна імперія. Християнство як ключовий чинник зміцнення держави. Україна-Русь між варязькою Північчю і візантійським Півднем, римською Європою та кочовим Сходом: етнополітичний чинник держави Св. Воло­димира. Міста як осердя князівської адміністрації й культури.

Ярослав Мудрий та його зовнішньополітична діяльність, спрямована на зростання авторитету Київської Русі в тогочасному світі

Освіта й культура як чинник державного самоствердження; Київ - другий Константино­поль, «град Божий на землі»: духовні символи держави. Ярослав Мудрий та європейські кня­зівсько-королівські династії: міжнародний контекст ранньоукраїнської держави.

Феодосій Печерський і формування давньоукраїнської духовності   Монастирське життя як світоч християнської духовності. Від князівських «отчих» монастирів до «общежительських» обителей. Облаштовувач Києво-Печерської лаври. Вибудування нової моральної домінанти: чернець і князь. Участь Св. Феодосія в світському житті держави. Князівські усобиці і позиція печерського чернецтва. Антоній і Феодосій Печерські: станов­лення української ментальності ХІV-ХVШ ст.  

 Князь Данило -творець Галицько-Волинської держави    

Об'єднання західних теренів українських земель у першій половині XIII ст. в єдиній дер­жаві завдяки харизматичності князя Данила. Князювання Данила як боротьба одноосібного й колективного (олігархічного) начал українського державотворення. Між західною та східною духовністю: король Данило й римський престол. Данило - будівничий міст українських. Татарські волховські люди й відносини з Ордою.

Василь-Костянтин Острозький - видатний представник української аристократії, некоронований володар України-Русі

Українська еліта на службі Польської держави. У пошуку компромісу між Римом і Конс­тантинополем. Княжий рід Острозьких та Унія: між війною і культурою. Творець культурних осередків (Острозька академія, друкарня, меценат монастирів і церков). Між польським молотом й козацьким ковадлом. Запрограмованість вгасання української князівської еліти.

 Петро Конашевич-Сагайдачний - перший козацький гетьман-політик

Від козацької вольності до державницької статечності. Викристалізування третьої сили: між польською і турецько-татарською потугами. Козацька сила й українська православна ідея. П. Сагайдачний і формування нового типу української людини: братські школи колегії

 

Петро Могила - творець помісної української церкви

У пошуках релігійного компромісу між православними та греко-католиками. Ідеолог київ­ської ідеї українського Єрусалиму. Відновлювач церковної слави князівського Києва. Автор проекту українського консерватизму. Київський патріархат як противага покозаченню Украї­ни та зросійщення церкви.

 Богдан Хмельницький - уособлення ідеї нової, козацької України

Речник старшинсько-козацької верстви. Дилема цивілізаційного вибору (Схід, Візантія чи Європа). Б. Хмельницький як організатор сателітного типу, держави. Українсько-гетьманський монархізм Б. Хмельницького.

    Юрій Немирич - яскравий представник шляхетсько-козацької еліти середини XVII ст. із виразно проєвропейським політичним спрямуванням  

Соцініанство як засіб здобуття освіти. Реформація і протестантська ідеологія - шлях Ю. Немирича та його однодумців на розірвання відносин з польською католицькою верхів­кою. Шведський «потоп» Речі Посполитої та шведський вибір радикальної частини україн­ської маєткової шляхти. Союз Ю. Немирича - виразника спольщеної української шляхти -з козацькою старшинською верствою (козацько-шведська угода). Конфлікт аристократичної і демократичної концепції «козацької нації».

«Сонце Руїни» Петро Дорошенко - найбільша, постать ханського проекту України

Продовжувач козацької державної традиції. П. Дорошенко як одна з іпостасей Б. Хмель­ницького. Протурецька політика: одна з автентичних моделей козацької політики. Трикутник смерті: в лещатах Польщі, Криму й Росії. Росія - «східний» чинник Дорошенкового самостійництва.

  Йосиф Нелюбович-Тукальський - православний митрополит, який першим освятив боротьбу за державну незалежність

Продовжувач справи київських митрополитів на обстоювання помісності української православної церкви. Симбіоз державної та церковної влади. Митрополит Й. Нелюбович-Тукальський і гетьман П. Дорошенко. Чигирин - митрополича столиця. Орієнтація на мусульманський Схід, аби не розчинитися в православній Московській патріархії. Життя церковне концепції И. Нелюбовича-Тукальського після його смерті. Перенесення останків митрополії до Лубенського Мгарського монастиря.

Іван Мазепа - остання спроба відкритого виступу за сепарацію козацької держави

Кінець Руїни - накопичення сил та очікування слушної нагоди. І. Мазепа – продовжувач політики Б. Хмельницького. Плекання старшинської еліти як основи майбутнього аристократичного устрою. Культура і церква - важіль державного поступу. Об'єднання Лівобережної та Правобережної України: початок здійснення плану. Шведсько-український союз: нездійснена можливість, що мала підстави справдитися.        

    Пилип Орлик - будівничий всестанової України

Києво-Могилянська академія - «альма-матер» козацької еліти.  Конституція

П.Орлика перша спроба перетворення козацької держави на державу всієї української людності. Перша українська політична еміграція. П. Орлик - творець міжнародної опінії щодо української справи.

Кирило Розумовський - останній гетьман, один з перших автономістів нового часу

Автономістичні спроби старшини зберегти рештки осібного козацького устрою й К. Розу­мовський. Ідея спадкового гетьманату Розумовських як усталена традиція українського мона­рхізму. «Національні будови» Батурина і Глухова, спроба відкриття університету й академії наук - культурні засади автономізму другої половини XVIII ст. К. Розумовський і Г. Теплов: недремне око російського централізму.

Василь Капніст - слобідський дідич - автономіст, яскравий виразник української справи кінця XVIII - початку XIX ст.

Прусська місія В. Капніста 1791 р. як продовження старої козацької практики шукання со­юзників проти найбільшого визискувача. В. Капніст - виразник настроїв українського слобід­ського панства. Російський письменник, але український патріот: чи є мова показником наці­ональної приналежності? В. Капніст у зв'язку з формуванням нового типу української інтелігенції XIX ст.: «за народженням - українець, росіянин - за політичним вибором».

   Микола Гоголь - національний дуалізм української душі в XIX ст.

  Між етнічним почуванням і державною приналежністю. Українець у собі, росіянин зовні. М. Максимович і М. Гоголь: плани професорства в Київському університеті й написання іс­торії України. Літературна творчість М. Гоголя як погляд українця на російську дійсність. Вплив його творів на формування української свідомості другої половини XIX ст. 

   Григорій Полетика - перший теоретик української окремішності 

 Г. Полетика проти М. Ломоносова: освіта як підстава національної справи.

Г. Полети­ка- український депутат комісії «Уложения» 1766 р. Речник козацького автономізму. Г. Полетика - найвірогідніший автор «Історії Русів». «Історія Русів» та ідеологія федера­тивної Речі Посполитої.

 

Автор: Ігор Гирич, зав. відділом Інституту Української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук.

Гурток Джура 03.11.21

 Тема. Запорозька Січ. Вивчення побуту, місця проживання козаків. Поняття «козак», його морально-психологічна суть. Козацьке побратимство. Кодекс лицарської звитяги та честі.

Економіка і побут українського козацтва

Запорізька січ

Кодекс лицарської честі

Козацька звитяга. Історія. Лицарський орден.