середа, 5 травня 2021 р.

Гурток "Школа патріота"

 Тема. 
Правила санітарії та гігієни. Здоровий спосіб життя – заповідь козака. Вміст санітарної сумки. Ліки «лісової та польової аптеки».







середа, 28 квітня 2021 р.

Тестові завдання з теми Легка атлетика 6 клас

 

1.     Яке найдавніше змагання атлетів?

А. біг;

Б. стрибки;

В. метанння;

 

    2.  Який біг називається спрінтерським?

           А. біг на короткій дистанції;

           Б. біг на довгій дистанції;

           В. стрибки у висоту;

 

     3.  Який вид спорту називають «королевою спорту»

           А. гімнастика;

           Б. легка атлетика;

           В. плавання;

 

      4. Біг на короткій дистанції це - ?

           А. біг 60 м;

           Б. біг 800 м;

           В. біг 400 м;

 

      5. Біг на довгій дистанції це - ?

            А. біг 60 м;

            Б. біг 800 м;

            В. біг 30 м;


       6. До видів легкої атлетики не відносяться:

            А. стрибки у довжину;

            Б. стрибки у висоту;

В. стрибки через гімнастичного коня;

 

       7. Яка послідовність команд при виконанні низького старту?

А. «На старт!», «Увага!», «Руш!»;

             Б. «На старт!», «Руш!»;

             В. «Увага!», «На старт!», «Руш!»;

 

        8. З якого старту починається біг на довгій дистанції?

             А. з низького;

            Б. з високого;

             В. жодне твердження невірне;

 

         9. Що необхідно зробити після бігу на 1000 м?

              А. сісти;

              Б. лягти;

              В. жодне твердження невірне;

 

         10. Як називають початок бігової дистанції?

               А. початок;

               Б. розбіг;

               В. старт;


          11. Як називають кінець бігової доріжки?

                А. фініш;

                Б. старт;

                В. кінець;               

 

        12. Із яких фаз складається біг на короткій дистанції?

               А. старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування;

               Б. старт, фінішування;

               В. стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування;

Гутрок "Школа патріота" 28.04.2021

 Тема. Улаштування місць привалів і ночівель. Типи вогнищ. Приготування їжі в польових умовах.






четвер, 22 квітня 2021 р.

середа, 21 квітня 2021 р.

ЗДОРОВОтанцюю

Всім здоров"я та гарного настрою, челенджі від колег)))

 

Гурток "Школа патріота" 21.04.21


Тема: Рух на місцевості з орієнтуванням за картою та легендою .

https://youtu.be/LQsMAa1dMQQ

Гра "ДЖУРА"

Чи можливо проводити Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”) цього року з дотриманням законодавства України в частині запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 
SARS-CoV-2!?

Так, це можливо і робити це дуже потрібно!

Тому, що не зважаючи ні на карантинні заходи, ні на війну, ні на будь-які інші обставини, дітей потрібно виховувати щоденно як у сім’ї, так і у державних закладах, а найпершими державними закладами для дітей є заклади дошкільної та загальної середньої освіти. Дітей потрібно виховувати і створювати для них умови в яких вони зможуть сформуватися громадянами-патріотами нашої величної і славної України. 

Хто повинен виховувати українських дітей?

Це найперше робиться мізками і руками їхніх батьків, зусиллями ентузіастів громадських активістів, директорів закладів освіти і педагогічними працівниками.

Яким чином можливо виховувати і вишколювати дітей через Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”) в умовах карантинних обмежень, які діють у 2020 році?

Щоб відповісти на це запитання необхідно розглянути структуру гри, заходи якої розділені на рівні: 

I. Робота на рівні закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та позашкільної освіти, на рівні громадських об’єднань, на рівні молодіжних центрів, центрів національно-патріотичного виховання (де відбувається формування роїв і куренів, де робота відбувається у закладах освіти, у громадських об’єднаннях, у молодіжних центрах та центрах національно-патріотичного виховання, включаючи проведення походів і самостійний таборувань від жовтня до травня).

Витяг із Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”)
Учасники та організаційна структура Гри

9. Учасниками Гри є учні закладів загальної середньої професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та позашкільної освіти (далі - заклади освіти), члени громадських об’єднань, учасники молодіжних центрів, центрів національно-патріотичного виховання, об’єднані на добровільних засадах у самовиховних малих групах - роях (гуртках):
1) “молоді козаки” - 3-8 однолітків 15-17 років;
2) “джури” - 3-8 однолітків 11-14 років;
3) “новаки” (“козачата”) - до 12 однолітків 6-10 років.

Рої одного закладу освіти об’єднуються у первинні осередки Гри - курені. Курінь може складатися з одного або двох роїв молодих козаків, 3-5 роїв джур і у разі потреби/можливості - двох або трьох роїв новаків. Курінь є базовою організаційною одиницею Гри. Курені можуть складатися з різновікових роїв. У закладі освіти найперше створюється один курінь, а після успішної апробації його діяльності створюються додаткові курені.

Рої (курені) Гри, створені на базі молодіжних центрів, центрів національно-патріотичного виховання і громадських об’єднань (за згодою), діють у порядку, передбаченому для закладів освіти.

10. У Грі беруть участь особи старші 18 років у статусі виховників та інструкторів з числа педагогічних працівників, студентів та громадських активістів, які залучаються до виховної роботи з дітьми та молоддю.

У закладах освіти виховну опіку над кожним куренем Гри здійснює виховник (педагогічний працівник чи волонтер), який призначений наказом керівника закладу освіти та забезпечує зв’язок куреня з Головним штабом. Перед призначенням виховник повинен успішно пройти відповідний вишкіл згідно з програмою, затвердженою Головним штабом. Вишколи виховників здійснюються за попереднім погодженням з Головним штабом.

Для допомоги виховнику, за вибором учнів, адміністрація закладу освіти може призначати також опікуна куреня - відому заслужену особу, представника громадського об’єднання, який надав відповідну письмову згоду Головному штабу або, за його дорученням, обласному штабу.

11. Послідовність створення куреня Гри у закладі освіти:

перший крок - підбір адміністрацією закладу освіти у взаємодії з громадськими об’єднаннями (за згодою), діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді, відповідної кандидатури виховника (за рекомендацією Головного штабу) та вишкіл кандидата за програмою і під контролем Головного штабу;

другий крок - створення виховником першого рою з числа молодих козаків, які планують продовжити навчання в цьому закладі освіти, і кількамісячна, максимум однорічна, підготовка його за програмою, затвердженою Головним штабом;

третій крок - розгортання рою молодих козаків у повноцінний курінь через створення трьох або чотирьох роїв джур, в яких молоді козаки виконують функцію ройових та їх заступників, а також обрання старшини новоствореного куреня з числа молодих козаків; започаткування виховником щотижневого вишколу ройових;

четвертий крок - вибори в роях джур ройових і їх заступників з числа джур цих роїв; створення ради ройових куреня, вишкіл нових ройових, який проводять молоді козаки; виділення з кожного рою джур, молодих козаків по дві особи для створення та ведення роїв новаків.

36. Організацією та проведенням підсумкових наметових таборувань Гри на місцях керують відповідні місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування у тісній взаємодії з відповідними штабами Гри та координаційними радами з питань національно-патріотичного виховання при місцевих держадміністраціях, утвореними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 999 “Про затвердження Типового положення про координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації” (Офіційний вісник України, 2017 p., № 2, ст. 39).

42. Підсумкові наметові таборування куренів у закладах освіти проводяться щороку як підсумок самовиховної діяльності куренів протягом навчального року та включають спільне таборування всіх роїв куреня в польових умовах. Для первинних осередків (куренів) перевага повинна надаватися таборуванням куренів в інших регіонах України з метою міжрегіонального культурного обміну.

Програма наметового таборування
50. Наметове таборування є підсумковою формою у процесі навчання, виховання та розвитку учасників Гри протягом року, обов’язковою формою проведення відповідного етапу Гри.

51. Участь у наметовому таборуванні зараховується персонально кожному його учаснику як проходження навчально-польових зборів за навчальним предметом “Захист України”.

52. Програма підсумкового наметового таборування може включати такі елементи: індивідуальна та групова робота під керівництвом виховників; навчально-польові збори; теренові ігри, теренові змагання та квести; туристсько-краєзнавчі експедиції, походи; самостійна робота учасників табору; доброчинні акції; зустрічі та тематичні лекції з видатними особистостями, учасниками національно-визвольних змагань, Революції Гідності, антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил; заходи мистецького спрямування; конкурси, вікторини, естафети; дискусії; майстер-класи; тренінги; перегляди та обговорення тематичних фільмів; відвідування музеїв тощо.

53. Під час таборування проводяться конкурси та змагання, умови яких розробляються відповідно до рекомендацій Головного штабу на поточний рік та затверджуються наказом установи чи організації, на яку покладається відповідальність за організацію та проведення відповідного етапу таборування.

II. Робота на рівні місцевих державних адміністрацій, районних рад і об’єднаних територіальних громад (де відбувається підготовка педагогічних працівників і громадських активістів через відповідні заходи (вишколи, семінари, тренінги тощо) у рамках місцевих програм національно-патріотичного виховання та інших виховних програм, де робота відбувається від жовтня до травня). 
 
Витяг із Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”)

29. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації забезпечують створення та діяльність при місцевих держадміністраціях штабів Гри, організацію та проведення підсумкових наметових таборувань Гри на місцях, підготовку педагогічних працівників і громадських активістів через відповідні заходи (вишколи, семінари, тренінги тощо) у рамках місцевих програм національно-патріотичного виховання та інших виховних програм; здійснюють матеріально-технічне забезпечення діяльності гуртків Гри та їх участі у всеукраїнських і міжнародних заходах національно-патріотичного виховання через місцеві програми національно-патріотичного виховання та інші виховні програми; забезпечують розвиток напряму “Джура-Прикордонник” у прикордонних районах та інших напрямів Гри.

III. Робота на рівні районів, міст, обєднаних територіальних громад (де відбувається формування місцевих штабів гри і планується робота на періоди від жовтня до травня. 

Витяг із Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”)

33. Для розвитку Гри та забезпечення участі в ній членів громадських об’єднань головами відповідних місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, головами об’єднаних територіальних громад створюються обласні, районні, міські (об’єднані територіальні громади) штаби Гри відповідно до рекомендацій Головного штабу.
У складі штабів Гри не менше половини від загальної кількості його членів повинні становити представники громадських об’єднань (за згодою).

Підводячи підсумок можна зробити висновок, що від жовтня до травня дійсно можна проводити заходи гри з дотриманням законодавства України в частині запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У цей період якраз і відбувається основне виховне і вишкільне навантаження. Основна головна частина гри відбувається саме в цей час, відбувається індивідуальна робота і робота в малих групах. І  немає потреби збирати велику кількість дітей для участі в одному масовому заході. 

І вже саме ці добре підготовлені рої пізніше візьмуть участь у таборуванні Першого етапу гри, або не візьмуть, якщо такого не відбудеться.

А чи буде можливість провести таборування I етапу (районного, міського, об’єднної територіальної громади) у травні, то вже час покаже.